25 років тому це місто дало назву договору, що заклав основи Європейського Союзу. Маастрихт, на 120 тисяч жителів на півдні Нідерландів, між бельгійським Льєжем і німецьким Аахеном.
Договір було підписано 7 лютого 1992, тут, на березі франко-бельгійсько-голландської річки Маас, де розташована урядова будівля провінції Лімбург.
Символічне місцем для старту величезного європейського інтеграційного проекту.
Свої підписи під документом поставили міністри фінансів та закордонних справ країн-членів, на той час, Європейського співтовариства. Президент Європейської Ради, який на той час був очільником Португалії, Анібал Каваку Сілва, назвав цей день історичним:
“Сьогодні у Мааастрихті ми заклали основи нового історичного етапу для Європи. Угода, яку ми підписуємо, є рішучим кроком на шляху до створення Європейського Союзу, безпрецедентного процесу в сучасній історії”.
Угода опирається а три основні засади.
Перше: європейське громадянство гарантує свободу пересування всередині Союзу, для життя та роботи.
Друге: більше повноважень для Європейського парламенту, які делегують йому національні парламенти. Саме ця засада нині сильно критикується євроскептиками та іншими.
Третє – створення економічної єврозони зі спільною валютою.
Також одним з головних критерії членства в Союзі було обмеження держборгу щодо ВВП до 60%.
Саме це правило не змогли виконати чимало країн єврозони, що спричинило фінансову кризу 2009 року.
Перші євро банкноти з‘явилися в банкоматах 2002 року. Євро став міцною валютою, попри бажання певних урядів в єврозоні повернутися до національної готівки, як-от у Греції.
В той час як ЄС відзначає своє 25-річчя, Велика Британія готується вийти з нього, спонукаючи інші країни до роздумів. Проте бажання захистити та зміцнити унію залишається. Зі слів президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера:
“Ті, хто вважає, що настав час деконструкції Союзу, розділення Європи на частини, національного розколу, повністю помиляються. Без ЄС ми – не європейська нація”.
