Британська прем‘єрка Тереза Мей – перший закордонний лідер, який проводить переговори з Дональдом Трампом як з президентом США. Чи стануть їхні відносини такими ж теплими, як вони були колись між Рональдом Рейганом та Маргатер Тетчер? Даунінг-стріт вже готує дипломатичну стратегію.
“Я задоволена, що маю можливість зустрітися з президентом Трампом. Це вказує на міцні особливі відносини між Сполученим Королівством та Сполученими Штатами Америки, котрі ми намагаємося збудувати... Ми хочемо досягти домовленостей, котрі забезпечать інтереси Сполученого Королівства, поставлять їх на перше місце, і це те, що робитиму я,” – заявила Мей в парламенті.
Утім, візаві Мей не надто налаштований поступатися величчю Сполучених Штатів та йти на поступки. Навіть такому важливому партнерові, як Велика Британія.
“Віднині, з цієї миті буде так – Америка перш за все, Америка перша,” – наголосив Трамп у своїй інавґураційній промові.
Хоча бувало, що Трамп морально підтримував Брекзит. “Я думаю, врешті-решт Брекзит таки стане чудовою річчю,” – говорив якось він. “Називайте мене Пане Брекзит.”
Трамп також вважає, що Британія може бути не останньою країною ЄС, яка попроситься на вихід з Євросоюзу. Втім, це не означає, що він готовий з нею товаришувати. Традиційно Британія та Америка – найпослідовніші прихильники капіталістичної вільної торгівлі у світі. Мей націлена на особливі торговельні відносити з США, але чи зацікавлений у цьому протекціоніст Трамп, та чи мають право сторони обговорювати майбутню торгівлю, якщо Британія досі залишається членом ЄС?
Розбіжності виникли і щодо майбутнього НАТО, яку Трамп розкритикував, сумніваючись, що організація відповідає вимогам сучасності, що викликало схвальні заяви Москви:
“Я вже давно казав, що НАТО має проблеми. Перша – організація застаріла, тому що була створена багато-багато років тому. Друга – країни не сплачують стільки, скільки мали б платити.”
Водночас Британія – найбільший партнер альянсу в Європі та один з головних платників внесків. Політика обох країн щодо Росії та Ірану також має мало спільного.
“Навіть Америці потрібні близькі друзі, і Британія спромоглася, частково завдяки везінню, частково – хитрощам, стати першою у довгій черзі,” – каже професор Королівський коледжу в Лондоні Джон Б‘ю.
Соціологія дала неправильний прогноз в обох випадках – стосовно Брекзиту та перемоги Трампа. Тепер питання в тому, чи зможуть ці два виключення з правил знайти спільний ґрунт та відновити баланс у відносинах.
