Із заснуванням ніким невизнаного халіфату угруповання “Ісламська держава” докладало зусиль для розбудови терористичної мережі за межами територій, захоплених у Сирії та Іраку. Організація, на чолі із Абу Бакр аль-Багдаді, у різноманітний спосіб вербувала джихадистів на Заході.
Журналістка The New York Times Рукміні Калімачі, яка спеціалізується на висвітлені діяльності ІДІЛ, опублікувала новий матеріал, що базується на свідченні Гаррі Сарфо, колишнього найманця з Німеччини, який нині перебуває у в‘язниці в Бремені. Його розповідь проливає світло на розбудову секретної мережі так званої “Ісламської держави” для “експорту терору”, тобто здійснення терористичних нападів на Заході. Спецпідрозділ ІДІЛ, що займається цим завданням арабською називається “Емні”.
Члени угруповання пояснили, що їм бракує джихадистів у Німеччині для здійснення терористичних нападів. А от “про Францію можна не хвилюватися,” – сміялись вони. Ця розмова відбулася у квітні 2015 року, за 7 місяців до терористичних нападів у Парижі, найкривавіших в Європі за понад десятиріччя.
У порівнянні з Європою надіслати завербованого джихадиста з Близького Сходу до США набагато важче. Тому для залучення до джихаду у Північній Америці ісламісти використовують соціальні мережі.
Вони кажуть “Нам не складно їх радикалізувати, якщо у них немає судимості, вони легко купують зброю. Не потрібна додаткова людина, яка б постачала її,” – переповідає Сарфо.
З розповіді колишнього джихадиста випливає, що на чолі підрозділу Емні стоїть друга найвпливовіша людина в ІДІЛ, речник угрупованя Абу Мохаммед Аль Аднані.
У терористів є методи, як приховати радикалізацію. Коли вони повертаються до Франції чи Німеччини, кажуть: “Я був лише у відпустці у Туреччині”. “Але чим довше вони залишаються на територіях, захоплених ІДІЛ, тим більш підозрілими вони виглядають для спецслужб Заходу. Тому тренування завербованих відбувається якнайшвидше.”
Колишній посланець ЄС до Туреччини Марк Піріні вважає, що потрібно покращити обмін інформацією між спецслужбами ЄС та Туреччини:
“Антитерористичне співробітництво складається з роботи різних органів, юридичних процедур, роботи поліції, обміну списками тощо. Більшість молодих людей, які їдуть до Сирії, походять з бідних кварталів, не відвідували школи, не мають роботи, їхні релігійні засади дуже розпливчасті, дуже нечіткі.”
Тисячі європейців поїхали воювати на стороні угруповання “Ісламська держава” у Сирії та Іраку. Європа каже, що діє, аби відвернути загрозу. Та чи достатньо продумані ці кроки?
