Рівно 60 років тому в Угорській Народній Республіці розпочалося перше повстання в країнах Варшавського договору.
Студенти та інтелігенція вийшли в Будапешті на марш з вимогами, які включали виведення радянських військ, що перебували в країні від часів Другої світової війни, та проведення виборів.
Ференц Водєрак мав тоді 18 років і навчався у вечірній школі.
За його словами, під час уроку до класу зайшла дружина одного з однокласників і сказала, що “революціонери хочуть повалити пам‘ятник Сталіну” в місті.
Угорське повстання розрослося до загальнонаціональних масштабів. До влади прийшов уряд Імре Надя, який оголосив про намір вийти з Варшавського договору.
Однак, 4 листопада до Угорщини увійшли радянські війська і протягом тижня повернули владу в країні.
Ференц Водєрак пригадує, як
неподалік його школи радянські солдати відкрили вогонь у натовп, застреливши кількох людей:
“У простих людей, які стояли в черзі по хліб, з якоїсь причини відкрили вогонь”.
У конфлікті 1956 року загинуло 2,5 тисячі угорців та близько семисот радянських солдат.
Ще близько 200 тисяч угорців утекли з країни на Захід.
“Можливо, ми стали після того трохи вільнішими. І якийсь час можна було жити спокійніше. Хоч ця свобода тривала недовго”, — пригадує Ференц, якому тепер 80 років.
1990 року в Угорщині відбулися перші з часу встановлення комуністичного режиму вільні парламентські вибори.
Лише після цього з країни цілковито вивели радянські війська.
