22 вересня італійці відзначають День фертильності, аби заохотити жінок народжувати дітей. На переконання міністра охорони здоров‘я Італії Беатріче Лорензін, тему народження потрібно піднімати в усіх можливих дебатах, аби жінки не забували про свою біологічну функцію та знали усі аспекти здоров‘я щодо зачаття, вагітності та материнства.
Противники такої популістської акції заперечують міністрові, мовляв, італійці добре знають звідки беруться діти, тож підводить їх не здоров‘я чи необізнаність, а незадовільні соціальні умови для продовження роду.
Рівень народжуваності в Італії нижчий, ніж середньоєвропейський, значно відстає від Франції чи Швеції. Пов‘язано це зі слабкою соціальною політикою та високим рівнем безробіття в країні.
Пояснює дослідниця з університету Мілана Франка Маіно:
“Італія не допомагає молодим парам та не інвестує достатньо в сімейну та соціальну політику, особливо там, де це стосується дітей. На ці потреби Італія витрачає менше 4% ВВП. Італія має незадовільні соціальні служби, особливо для дітей. Нарешті Італія не інвестувала достатньо у політику, що гармонізувала б роботу та сімейне життя.”
Значне відставання в соціальній політиці прослідковується в усіх середземноморських країнах на відміну від розвиненого заходу та півночі Європи:
“Франція, наприклад, запровадила низку заходів, що вже працюють. Декретна відпустка та відпустка по догляду за дитиною – одні з найуспішніших прикладів, а також CESU – універсальний ваучер, що дозволяє сім‘ям купувати необхідні послуги зі зниженою ціною.”
Карта коефіцієнта народжуваності в європейських країнах більш-менш відповідає рівневі зайнятості з жінками в роботі.
Рівень зайнятості серед жінок у віці від 24 до 54 років у Франції становить 83,8%, і понад 87% в Швеції (дані Організації економічного співробітництва і розвитку):
“Якщо порівняти дані, то ми бачимо, що сім‘ї з парним доходом можуть планувати сім‘ю з 1 чи більше дитиною в тих країнах.”
