В нашій країні, як це не прикро визнавати є всі передумови для шаленого розквіту рейдерства.
Перш за все – це не досконалість нашого законодавства і законодавства корпоративного. По друге – це корумпованість в органах влади, особливо влади судової. І третє – це бездіяльність правоохоронних органів. Ось ці три кити на яких розвивається рейдерство в нашій країні, і розвивається воно шаленеми темпами. І люди, які стали на цей шлях використовують ці умови сповна. Рейдерство англійської «raid» «набіг, облава» - це не дружнє поглинання, це встановлення повного контролю над чужим майном. І встановлення цього контролю дуже часто відбувається за допомогою сили.
Ця історія розпочалась ще наприкінці 90-х років минулого століття, безробіття в Україні, мільйони наших співвітчизників виїхали на заробітки в інші країни.
Історія фірми починалася, ще з 90-х років, троє друзів поїхали заробляти кошти в Росію, на північ. Вони були за фахом будівельники, в 90-х роках з будівництвом в Україні було дуже скрутно. Підприємства закривалися, були без роботи. Ініціатором поїздки був Шийко Орест Ярославович, який запросив своїх друзів. Коли були зароблені певні кошти вони вирішили відкрити підприємство на Україні. Було прийняте рішення купити базу відпочинку «Захар Беркут» І розвивати базу «Захар Беркут», як гірськолижну, туристичну базу. Під цей проект в 2002році було засновано ТзОВ «Октант» і генеральним директором був Шийко Орест Ярославович. Після заснування цього підприємства між співзасновниками виникли певні непорозуміння і дійшло до того, що компаньйони залишили роботу на півночі і вирішили займатися своїми справами на Україні. Коли така ситуація сталася, тоді і Орест
Ярославович вирішив залишити підприємство ТзОВ «Октант» після цього, як він залишив підприємство генеральним директором було обрано Савицького В.М. Очевидно, що це було задумано, напевно, як тимчасове явище. Після цього почалися спроби усунути Савицького В.М. з директора. Звичайно, законним шляхом цього зробити було не можливо, тому що при розтановці сил 50 на 50 це зробити не реально. Почалися судові позови. На кожні збори, які проводилися виносилося те саме питання: заміни генерального директора. Очевидно, що при такій ситуації про порозуміння не могло бути мови. Тому було запропоновано опонентам розлучитися, розійтися, перекупити частки, пропозиція була відхилена і частиною співзасновників було вирішено зробити рейдерське захоплення.
5 січня 2009 року відбулися позачергові збори ТзОВ «Октант» і саме з цього дня конфлікт увійшов в активну фазу, частина співвласників про ці збори нічого не знала, інша частина участі у зборах не брала. Повідомлення про збори були подані не вчасно, за днів 15 можливо 18, порядок денняй не був зафіксований так, як необхідно, тому не було чого іти, адже повістка дня мала прослухатися і обговоритися, тому не було про що говорити.
