Коли капітан Чіпріан прокинувся сьогодні, його семирічний син ще спав. Це – один з тих прохолодних днів на Чорному морі, коли чоловік чергує на кордоні. Румунія зіткнулася із абсолютно новим явищем: невеликі човни, переповнені біженцями, подорожують з Туреччини до Західної Європи через Чорне море. Зараз таких випадків небагато, у порівнянні із ситуацією у Середземному морі. Але ці цифри зростають...
Під дощем капітан та його команда тренуються перехоплювати човни із нелегалами. Сьогодні – це лише вправа, але кілька днів тому все відбувалося по-справжньому. Була ніч та штормова погода...
“Ми знайшли човен, що плив за течією, неосвітлений, без маячків. На борту не видно було людей. Через 10 хвилин з‘явилися приблизно 20 осіб: жінки, чоловіки та дитина....І я подумав, що після двох чи трьох днів у морі те, що ця дитина усміхалася, це – вже для мене щастя,” – розповідає капітан.
Він врятував життя дівчинці Гунер. Вона народилася 5 місяців тому у турецькому таборі для сирійських біженців. Гунер означає – мистецтво. Її батько Алі мріє, щоб дочка стала музикантом. Коли бойовики атакували північне сирійське місто Кобані, Алі та його вагітна дружина втекли. Алі заплатив 6 тисяч євро, щоб нелегальні перевізники доправили його родину з Сирії до Європи, з війни – до миру.
Алі Кава, біженець з Сирії:
“Мені всього 27 і я бачив, як війна убивала чоловіків. Люди гинули на моїх очах. Я бачив, як вони втрачають ноги у бомбардуваннях на кордоні з Туреччиною...
Знаєш цього чоловіка давно, знаєш дуже добре, і ось він помирає, його життя закінчилось. Це дуже важко... Важко бачити свій дім зруйнованим. Бачиш все у руїнах, за якісь секунди все злітає у повітря. “
Батько та дідусь капітана були священиками, Чіпріан вирішив, що хоче працювати для порятунку людських життів у морі та для того, щоб упіймати нелегальних перевізників.
Більшість з 70 іммігрантів на врятованому нещодавно човні були з Сирії.
Серед них виявили також трьох турецьких контрабандистів. Їх заарештували за організацію нелегального перетину Чорного моря та створення ризику для життя людей, через те, що пасажири могли потонути.
Прикордонник Мадаліна Замфір працює у центрі спостереження у Констанці. Вона на зв‘язку з капітаном Чіпріаном, аби протидіяти бізнесу нелегальних перевізників.
“Ніхто не може перетинати кордони ЄС непоміченим. У нас працює дуже гарне устаткування. Із ним ми можемо побачити навіть найменші човни, менші за 20 метрів, з відстані 12 морських миль,” – пояснює офіцер.
Шенгенська угода була підписана 30 років тому і запрацювала у 1995 році. Вона дозволила скасувати внутрішні кордони між країнами-членами Шенгену. З іншого боку контроль на зовнішніх кордонах навпаки зміцнився.
Ірландія та Велика Британія не забажали приєднатися до Шенгенської угоди. Водночас Кіпр, Хорватія, Румунія та Болгарія навпаки прагнуть туди вступити, але повинні чекати.
Ці країни заохочують до подальшої реформи системи судочинства та до боротьби проти організованої злочинності та корупції.
Вирушаємо вгору за течією Дунаю. Пасажири човна, врятованого капітаном Чіпріаном, знайшли прихисток у місті Галатц, у центрі для біженців, який спонсорує ЄС.
Цей чоловік працював перукарем у Алеппо. Його діти досі у Сирії, і він хоче якнайшвидше забрати їх із зони бойових дій. Нелегальні перевізники – великі брехуни, каже біженець:
“Турецькі перевізники надіслали мені на телефон фотографії човна, який виглядав як п‘ятизірковий корабель. Пообіцяли, що подорож через Чорне море (з Туреччини до Румунії) триватиме лише 10 годин. Але яхти не було, був лише гнилий човен, без їжі, і подорож тривала 48 годин замість 10. На півдорозі до Румунії, посеред Чорного моря, командир перевізників раптово почав давати нам накази: “Надалі жодних мобільних телефонів! Жодного паління!” Атмосфера стала дуже напруженою та загрозливою. І потім з‘явилися величезні хвилі.”
Перукар з Алеппо розповідає про свою родину: і матір з Вірменії сповідувала християнство, і тато з Сирії також. Більшість його найкращих друзів вдома – мусульмани. Але бойовики-убивці зруйнували цю релігійну терпимість, на довгий час...
Тепер контрабандисти безжально користуються важким становищем населення.
“Я домовився з цими перевізниками: вони отримають 9,5 тисяч євро за мою подорож з Туреччини до Німеччини. Щоб переконатися, що я таки прибуду до Німеччини, гроші зараз – у посередника. Як тільки я опинюсь у Німеччині, я повинен йому подзвонити і він передасть гроші третій особі. Але я не в Німеччині, тож ще не платив,” – розповідає біженець.
Деякі з біженців відвідують уроки румунської мови. Але більшість новоприбулих не хочуть залишатися у Румунії, а планують попрямувати до Західної Європи.
Схоже, що мережа контрабандистів пов‘язана із кримінальними колами Румунії, Німеччини та Туреччини.
“Ця банда контрабандистів базується у Стамбулі, вони втратили багато грошей, їм потрібні свіжі доходи якнайшвидше. Тому вони починають тиснути на румунського посередника, а цей чоловік намагається тиснути на на
