З невеликим протистоянням всередині партії переобрання Анґели Меркель на посаду голови Християнсько-демократичного союзу Німеччини не викликало сумніву упродовж року. Головні побоювання були: якою кількістю голосів її підтримають, адже харизма Меркель тримається довкола її іміджу Залізної леді в Європі та безперечної лідерки у своїй країні.
На останньому партійному конгресі 2012 року вона отримала майже 98% голосів. Це був найкращий результат з 2000 року, відколи вона очолила партію після епохи Гельмута Коля. Відтоді ніхто не міг скласти їй конкуренцію. Вона – безперечний очільник німецьких консерваторів, тричі обиралася канцлером Німеччини. І досі її популярність – у зеніті. За останніми опитуваннями, Меркель підтримують 67% громадян. Також більшість німців готові переобрати її і на 4-й термін.
У Європі їй також нема рівних. Упродовж років їй вдається боротися з економічною кризою шляхом заходів бюджетної економії, вести діалог з проблемними країнами єврозони та тими, що виступають проти затягування пасків, як от Франція чи Італія.
У зовнішній політиці Меркель відома своєю підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі США. Вона також зайняла набагато жорсткішу позицію у відносинах з Росією, у порівнянні зі своїм попередником Герхардом Шредером. З початком збройного конфлікту в Україні вона на чолі з низкою європейських дипломатів сприяла запровадженню санкцій проти Москви та початку перемовного процесу між Росією, Україною та сепаратистами.
Меркель є послідовним противником прийняття Туреччини в ЄС.
У внутрішній політиці вона продовжує курс реформ Герхарда Шредера. Її головна оголошена мета – створення робочих місць і підтримка економіки за рахунок зменшення соціальних виплат. Цей принцип став основоположним у нинішній бюджетній політиці ЄС.
Під час Уельського саміту НАТО цьогоріч Меркель виступила за інтенсивнішу співпрацю між Україною та альянсом. Водночас вона заявила, що “про членство України в НАТО не йдеться”.
Меркель також вважає можливим вихід Великої Британії з Євросоюзу.
