Кореспондент Євроньюз:
“Пандемія СНІДу забрала життя майже 40 мільйонів людей. Ще 35 мільйонів живуть з ВІЛ-інфекцією. Учені всього світу ведуть боротьбу проти вірусу, наближаючися до створення вакцини, що дозволила б запобігти або усунути зараження. У цій програмі ми вирушаємо на передній край війни проти СНІДу”.
Цей аматорський драґ-фестиваль в Барселоні – добра нагода для місцевих активістів зустрітися з однією з основних груп ризику.
Ферран Пужоль, директор BCN Checkpoint:
“У мене знайшли ВІЛ 1986 року, коли терапії ще не було. Це, звичайно, стало ударом. Але водночас це змусило мене активно почати пошук розв‘язання цієї проблеми”.
У Барселоні близько 80% заражень ВІЛ припадає на чоловіків-ґеїв.
Інформаційні кампанії допомагають залучити людей із групи ризику до центрів аналізу – таких, як BCN Checkpoint, де кров перевіряють на ВІЛ швидко й анонімно.
Сотні реґулярних відвідувачів погодилися передавати свої аналізи вченим. Для імунологів це – надзвичайно цінний матеріал.
Ферран Пужоль, директор BCN Checkpoint:
“Якщо вченим потрібні хворі люди, знайти їх неважко в лікарнях. Але от коли потрібні здорові люди, такі центри, як наш, виявляються незамінними: сюди приходять тисячі гомосексуалів, і це відмінна база для досліджень”.
Науковці під орудою Крістіана Брандера з‘ясували, що імунна система чоловіків, які мають численних партнерів-чоловіків, виробляє деяку опірність до ВІЛ.
Крістіан Брандер, дослідник, проект ЄС CUT’HIVAC:
“Якщо ми спроможемося виявити людей, що мають ознаки імунітету до ВІЛ, то зможемо використовувати їх дані, аби створити вакцину для захисту всіх інших. Ми розглянули кілька випадків, коли у людей була досить специфічна імунна реакція на цей вірус. Потрібні подальші дослідження, але, звичайно, слід урахувати цю інформацію у процесі створення вакцин”.
Дослідники вдаються до максимальних заходів безпеки під час роботи в лабораторії, де їм доводиться мати справу з вірусом імунодефіциту людини.
Крістіан Брандер, дослідник, проект ЄС CUT’HIVAC:
“У цій лабораторії ми виокремлюємо зі зразків крові клітини-лімфоцити і стимулюємо їх елементами вірусу. А відтак дивимося, які клітини реаґують на вірус, а які – ні. Це дуже важливо, бо нам треба зрозуміти, чи мають, скажімо, відвідувачі BCN Checkpoint більше таких клітин, що захищають їх від зараження ВІЛ. Можна порівняти їхні аналізи з аналізами людей, що заразилися, і запитати себе, що ж відрізняє одних від інших? “
Ці знання допоможуть створити вакцини для допомоги тим, що вже заразилися. Проте головна мета – допомогти імунній системі ВІЛ-неґативних людей запобігти зараженню в майбутньому.
Крістіан Брандер, дослідник, проект ЄС CUT’HIVAC:
“Вакцина, що ми її нині розробляємо – профілактична. Ми відчуваємо її імуноґенність, тобто здатність давати захист звичайним людям, що не інфіковані ВІЛ”.
Вакцини, створені в лабораторії, можуть мати або не мати потрібного ефекту. Перш, ніж випробовувати їх на людях, науковці мусять переконатися, що застосування цих препаратів є безпечним та більш-менш результативним.
Алекс Ольвера, дослідник Інституту досліджень СНІДу IrsiCaixa:
“Ми визначаємо реакцію, роблячи щеплення мишам відповідно до програми дослідження, а потім вимірюючи стандартні імунологічні параметри білих кров‘яних клітин із селезінки”.
Учені координують зусилля з колеґами з декількох країн – від Перу і Мозамбіку до Німеччини, Великої Британії та Франції.
Кореспондент Євроньюз:
“Створення ефективної вакцини – лише одне із завдань цього європейського дослідницького проекту. Ми – у Парижі, де вчені використовують зразки людської шкіри, аби навчитися вакцинувати людей від ВІЛ без застосування голки”.
Цей шматок непотрібної шкіри залишився після пластичної операції. Дослідники з Інституту П‘єра і Марі Кюрі використовують його для відпрацювання запропонованого ними нового методу простої і безболісної вакцинації без голки.
Беазін Комбадьєр, координатор проекту CIMI-Paris / CUT’HIVAC:
“Шкіра – це тканина, що в ній – багато клітин, які містять антиґени. Це – клітини як епідермісу, так і дерми. Вакцина може через ці клітини потрапляти до лімфоїдних органів, до імунної системи. Позаяк епідерміс – це зовнішній шар, його клітин можна дістатися без голки, наносячи вакцину безпосередньо на поверхню шкіри “.
Вакцинація без голки працює таким чином: волосинки прибираються клейкою стрічкою, і це відкриває шлях всередину шкіри для частинок вакцини.
Еволюційним шляхом наш зовнішній захисний шар – шкіра – виробив механізми оборони від навколишніх загроз. Ці механізми можуть посилити ефективність дії вакцин. Дослідження за допомогою мікроскопа дозволяють дізнатися, чи працює цей метод відповідно до гіпотези.
Жессіка Ґонне, дослідник з імунології, CIMI-Paris:
“На ці зрізи людської шкіри подивімося через мікроскоп, аби дізнатися, скільки частинок вакцини в неї проникло і куди саме”.
Аналіз свідчить, що наночастинки вакцини успішно потрапили у ціль.
Беазін Комбадьєр, координатор проекту CIMI-Paris / CUT’HIVAC:
“Вакцина проникає в клітини навколо в
