Міжнародний кінофестиваль у Салоніках: з думкою про майбутнє

2014-11-07 1

Міжнародний кінофестиваль у Салоніках вже понад півстоліття залишається найбільшою культурною подією для міста і найважливішою кінематографічною подією для Греції.

Цьогоріч фестиваль проходить уже в 55-те, для показу на ньому відібрано 150 фільмів. Працюють також майстер-класи та розмаїті секції.

За головну нагороду міжнародного конкурсу – “Золотого Александра” – змагаються 14 стрічок.

“Кіно, яке ми представляємо тут, покликане інформувати людей про всі тенденції у цьому виді мистецтва. Ми сподіваємось, що воно сприятиме зростанню нового покоління кінематографістів. Цьогоріч у нас знову повно глядачів. Я просто в захваті. Це означає, що в нас спільна точка зору із аудиторією”, – каже директор фестивалю Дімітріс Ейпідес.

Цьогоріч на фестивалі вшановували Раміна Бехрані – одного з найвизначніших сучасних режисерів та сценаристів незалежного кіно. Він народився у США в іранській родині. Основна сюжетна лінія його фільмів – колапс американської мрії і моральна криза суспільства.

Що означає для нього поняття “незалежне кіно”?

“На мою думку, бути незалежним у житті – дуже важко, не тільки для режисера, але й для будь-кого. Адже світ цілий час навчає, як вам слід поводитись, що ви повинні думати та робити, яку мету перед собою ставити: від дитинства і аж до кінця. Життя цілий час каже “ні”, а незалежна людина прагне казати “так”, – вважає Рамін Бехрані.

Ще одна почесна постать на фестивалі – видатний політичний і культурний діяч, сербський режисер Желімір Жильнік. Він належить до покоління югославської “нової хвилі”, відомої також як “чорна хвиля”.

Кіно, за словами Жильніка, – це “знаряддя для навчання людей”, і він присвятив усе своє життя вивченню щоденного людського досвіду, надто ж – на периферії суспільства.

У його творчому доробку – понад 50 фільмів: починаючи з 1967 року і до сьогодні.

“На мою думку, зйомки фільму – це навчальний процес. Адже кінокамера – це ключ до багатьох дверей. Я хочу сказати: я б не розумів зараз так глибоко людську натуру і суспільство, якби не став кінорежисером”, – звіряється режисер.

“Норвегія” – один із двох грецьких фільмів, які беруть участь у міжнародній конкурсній програмі. Це сюрреалістична стрічка про вампірів з елементами гумору.

“Я намагався створити дуже своєрідного вампіра, який відрізнявся б від інших і був би наділений усіма якостями та властивостями сучасного грецького хлопця. Це суто балканський вампір. Окрім химерного вигляду, він характеризується трохи надмірною збудженістю, робить зайві рухи, і анітрохи не нагадує вампірів готичної традиції”, – розповідає режисер стрічки Янніс Веслемес.

“Салоніки живуть у ритмі фестивалю. Десять днів, наповнених фільмами та кінематографістами з цілого світу. Попри урізаний бюджет і відсутність великих зірок, квитки на всі фільми, які тут демонструються, розходяться, адже люди із задоволенням ідуть дивитись гарне кіно”, – передає з Салонік кореспондент Євроньюз Йорґос Митропулос.