Cправжнім переможцем цьогорічного Берлінале можна назвати азійське кіно: всі найважливіші нагороди фестивалю отримали фільми, зняті у Китаї та Японії. Загалом на червону килимову доріжку виходив акторський склад трьох китайських та однієї японської стрічок.
Посеред великих щорічних європейських кінофестивалів Берлінале славиться ще й тим, що він є доступним не тільки для зірок, але й для звичайних глядачів.
“На мою думку, Берлінале є особливим саме завдяки тому, що цей кінофестиваль відкритий для широкої публіки: таке навряд чи знайдеш деінде. Цьогоріч 330 тисяч людей придбали квитки на перегляд фільмів”, – сказав директор Берлінале Дітер Косслік.
До складу міжнародного журі увійшли: іранський художник і кінорежисер Мірта Фарахані, австрійський актор Крістофер Вальц, актор Тоні Люн з Китаю (відомий завдяки фільму “Любовний настрій”) та продюсер Барбара Брокколі зі США.
“Завжди краще, коли до журі входять люди з різних країн, адже тоді ви уважніше прислухаєтесь до чужих думок. Коли ви в чомусь не погоджуєтесь з друзями, то задаєтесь питанням: чому так відбувається? Так само і в журі: ви вчитеся прислухатись до думок інших людей, і це одне з найбільших задоволень, яке отримуєш тут, на Берлінале”, – зазначив голова журі Джеймс Шамус, американський сценарист і продюсер.
Золотого Ведмедя – головну нагороду Берлінале – отримав китайський триллер “Чорне вугілля, тонкий лід”: про екс-копа, який вистежує серійного вбивцю. Пошуки приводять його зрештою до таємничої “femme fatal”, в яку він закохується. Виконавець головної ролі Ляо Фан отримав також Срібного Ведмедя за найкращу чоловічу роль.
“На мене значний вплив справило європейське і американське кіно, надто – жанр кримінального триллера. Проте я завжди прагнув розвивати свій власний творчий стиль. Я використовував елементи артхауса, як от – дещо затягнуті сцени – аби зробити наголос на емоціях дійових осіб”, – розповідає режисер фільму Дяо Інань.
“Я виріс в акторській родині, з раннього дитинства міг бачити моїх батьків на сцені і одного разу сказав собі: ти теж можеш так само. Отак я й вирішив стати актором”, – додає актор Ляо Фан.
Японська актриса Хару Курокі отримала нагороду за найкращу жіночу роль – покоївки у фільмі “Будиночок”, сюжет якого розгортається у 1940-х роках.
“Для цієї ролі важливим було навчитися носити кімоно, зрозуміти, як слід рухатись, опанувати, так би мовити, мову тіла”, – розповідає акторка.
Остання стрічка французького режисера Алена Рене – “Любити, пити і співати” – отримала дві нагороди: Срібного Ведмедя за “художній фільм, що відкриває нові перспективи”, та нагороду Міжнародної асоціації кінокритиків Fipresci за найкращий фільм, що взяв участь у конкурсі Берлінале.
“Режисер для нас не є начальником, це наш друг, для всіх нас”, – ділиться продюсер Жан-Луї Ліві.
До нього приєднується актор Андре Дюссольє:
“Любий Алене, щоразу, коли ви знімаєте фільм, складається враження, що це ваш перший фільм. У вашій творчості присутній вічний молодечий запал, і ця нагорода належить вам по праву, так само, як і інші, що ви їх отримали раніше. Подумки я з вами”.
Річард Лінклатер отримав Срібного Ведмедя за найкращу режисуру (фільм “Юність”).
“Це нагорода для 400 людей, які працювали над фільмом протягом 12 років, а не тільки для мене. Крім того, факт, що мене прийняли у Берліні, можливість спілкуватись з аудиторією, відчути їхній зв‘язок із фільмом – надзвичайно багато важить для мене”, – сказав він.
Головний приз журі отримала картина Веса Андерсона “Готель “Ґранд Будапешт”, яким відкрився цьогорічний Берлінале. З самого початку він був улюбленцем критиків і одним з головних претендетів на Золотого Ведмедя.
Проте головна приваба конкурсів – саме в тому, що ніколи нічого невідомо наперед...
